Усі вони говорять про... #poetry #love #music

                          СЛІД

Кожен прагне лишити свій слід на Землі –

Ледь помітний… яскравий… зірковий…

Ми відбиток лишаємо в сяйві, в імлі,

Слід величний, бува, й дріб'язковий.

У творіннях, у дітях, у митях й віках,

Слід на тілі, в душі, на папері…

Як свічки, відбиваємося в дзеркалах

Інших душ, інших муз і містерій.

Наше прагнення вічно лишати свій слід

В ДНК закарбоване світом,

І прорив науковий, і пращурів міт –

На віки в поколіннях залишений слід

Для світил, зачарованих світлом…

Так, змиває вода ці піщинки-сліди,

Що потрапили вічності в око.

Та шукаємо знов, як шукали діди,

Слід безсмертя, ще живі ми доки…

23.03.2024

Ольга Гура. 9 березня, біля пам'ятника Т. Г. Шевченка.

Відчуття ощасливлення зникло.

 

Людмила Морар. Дівчина Весна.

Дивлюсь на фото…

 Дивлюсь на фото… Це – життя сторінки…

Вражають актуальністю вони.

В них поєднались кольори й відтінки

Із датами кривавої війни.

Світлини, що на виставці у залі, 

Це – свідчення воєнних лихоліть.

Це – пам’ять про  Героїв  «Азовсталі»…

Їм стільки довелося пережить!..

Ці кадри ВЖЕ історією стали –

Подій страшних реальних  фотозвіт.

Пишається  Дмитром Козацьким  Малин, 

А фото ці хай облетять весь світ!

Наталія  Єфименко.

20. 02. 2024 р.

Володимир Петренко. Не прийняття й не звичність.