СЛІД

Кожен прагне лишити свій слід на Землі –

Ледь помітний… яскравий… зірковий…

Ми відбиток лишаємо в сяйві, в імлі,

Слід величний, бува, й дріб'язковий.

У творіннях, у дітях, у митях й віках,

Слід на тілі, в душі, на папері…

Як свічки, відбиваємося в дзеркалах

Інших душ, інших муз і містерій.

Наше прагнення вічно лишати свій слід

В ДНК закарбоване світом,

І прорив науковий, і пращурів міт –

На віки в поколіннях залишений слід

Для світил, зачарованих світлом…

Так, змиває вода ці піщинки-сліди,

Що потрапили вічності в око.

Та шукаємо знов, як шукали діди,

Слід безсмертя, ще живі ми доки…

23.03.2024

Ольга Гура. 9 березня, біля пам'ятника Т. Г. Шевченка.

Відчуття ощасливлення зникло.

 

Людмила Морар. Дівчина Весна.

Дивлюсь на фото…

 Дивлюсь на фото… Це – життя сторінки…

Вражають актуальністю вони.

В них поєднались кольори й відтінки

Із датами кривавої війни.

Світлини, що на виставці у залі, 

Це – свідчення воєнних лихоліть.

Це – пам’ять про  Героїв  «Азовсталі»…

Їм стільки довелося пережить!..

Ці кадри ВЖЕ історією стали –

Подій страшних реальних  фотозвіт.

Пишається  Дмитром Козацьким  Малин, 

А фото ці хай облетять весь світ!

Наталія  Єфименко.

20. 02. 2024 р.

Володимир Петренко. Не прийняття й не звичність.

Василь Сташук на день поезії 2021 рік.

Не відбереш у птаха небо.

Не відбереш у птаха небо,

Воно завжди в його душі;

І споконвічно та потреба -

Жити вільно в метушні.

Торкатись крилами до вітру

І хмарам пісні все співать,

Прожити долю переквітлу

Та вільним жити, а не існувать.

 

Мова.

 

Кожна нація шанує й любить мову,

Лиш москалів моя доводить до суду,

Адже вона це пісня ніжна, колискова,

Щодана Богом з материнським молоком.

Мова найкращий скарб величного народу,

Яку століттями були, вбивали та гнобили,

Нескорена,все ж йшла від роду та до роду,

І день за днем ​​мов птаха розправляла крила.

ЕРА УКРАЇНИ. ДЕНЬ ПЕРШИЙ.

Есе "Ера України. День перший" зайняло 8 місце серед 366 учасників у Всеукраїнському конкурсі до Міжнародного дня рідної мови 2024 року. 

Якби мене спитали, яку мову я б обрала, я б відповіла: українську.

Моя мова – цежива, плетені з любові, вишиванки, гаптовані барвами
любові, пісні, зіткані зі слів любові. Моя мова – сама любов, що рікою
витікає з серця й купає усе довкола у купелях радості, виколює в
колисанках милосердя, зачаровує казковими чарами, розквітає
дивовижними квітами, вимальовує зимовими витинанками. Моя мова –
консервант, що посіяла я колись у землю. Зернятко проросло житечком, а
житечко вигодувало народ, що несе у своїй серці завдяки любові.

ВСІ ПРО ВІРНІСТЬ ТВЕРДЯТЬ ЛЕБЕДИНУ

 Все про вірність тверду лебедину,
Мені ж хочеться впитись людською,
Щоб з першим поглядом, 
До останнього подиху,
По життю іти разом з тобою.
Щоб не для нас та зміїна спокуса,
Що ніби кличе в Єдемські часи,
Де теорія забороненого плоду:
Бачиш яблучко? - візьми надкуси.
Я кусав і кусав до оскоми.
То було все до тебе й дарма.
То у реченні, були лише коми,
Крапка в повісті моїй, ти сама.
Все про вірність тверду лебедину.
Знаю, є вірність людська:
Дві душі — два поранені крила,
Що з землі нас несуть в Небеса.

БЕРЕЗЕНЬ.

Березень

Підсніжнику, берізці і бджолі
Він дав тепло промінчиків відчути.
І хто оцей калюжник взагалі?
Він зимобор чи справжній місяць лютий?
Чекає переможної весни,
Цілунки, вподобайки і привіти
Їй шле, немов промінчики ясні,
Та вітрогона року розуміють.
Хоч птаству ще далеко до весілля,
І квіти, й листя в брунечках дрімають,
Ясна в лісах й садочках березіль -
Це сонцегрій весну в танку кружляє.
- Мінулося! - старенький ліс зітхнув.
Торішня хвоя на окопах й досі.
А може, то не лютий місяць був,
А ти стояв, усміхнувшись, на порозі?

Шевченка читаємо - ЗСУ допамагаємо.

9 березня, Україна та світ відзначають 210 річницю від дня народження великого Кобзаря. З цієї нагоди біля пам'ятника Шевченку пройшли традиційні Шевченківські читання, участь у яких узяли члени літературно-мистецького об'єднання “Посвіт”, Всеукраїнського об"єднання "Просвіта", ГО "Свічадо". Активісти ГО “Свічадо” у рамках благодійного зібрання коштів для військових також сьогодні читали вірші Тараса Григоровича Шевченка. Гасло, під яким проходили цьогоріч читання “Шевченка читаємо - ЗСУ допомагаємо, важливе для всіх українців.