Кожна нація шанує й любить мову,
Лиш москалів моя доводить до суду,
Адже вона це пісня ніжна, колискова,
Мова найкращий скарб величного народу,
Яку століттями були, вбивали та гнобили,
Нескорена,все ж йшла від роду та до роду,
Мови сріблястої біжить, тече струмок,
Переросте й стане справжнім океаном,
Незламний дух до волі, зробимо ще крок,
Ні, не здолають мій народ тирани.
Зерно засіяне у душах, вірю, проросте,
Розквітне сад, немов би весняна обнова,
І кожен щастя на своїй землі знайде,
Із вуст лунатиме чарівна пісня калинова.
Дзвенить у храмах українське слово,
Молитва рідною до Господа летить,
І благодать зійде з небес не випадково,
Лиш треба тільки Україну полюбить.

Немає коментарів:
Дописати коментар